Препарати для лікування та стимуляції росту здорового волосся
Як відомо, «ми є тим, що їмо», але точніше буде сказати: «ми є тим, що можемо засвоїти». Це означає, що навіть правильне та збалансоване харчування не завжди здатне забезпечити організм усіма необхідними поживними речовинами. Часто цьому перешкоджають захворювання шлунково-кишкового тракту, а також низька якість продуктів харчування.
Скоригувати дефіцит важливих речовин допомагають фармакологічні препарати. У багатьох випадках зручно та доцільно приймати комплексні вітамінно-мінеральні комплекси: одна таблетка на добу забезпечує організм необхідними нутрієнтами.
Однак інколи причиною проблем із волоссям є дефіцит конкретного вітаміну або мікроелемента. На це можуть вказувати характерні симптоми, а підтвердити нестачу допомагають лабораторні дослідження. У таких випадках доцільним є призначення одного або кількох конкретних елементів для цілеспрямованої корекції дефіциту.
Крім того, не всі компоненти комплексних препаратів можуть повноцінно засвоюватися організмом одночасно. Підбір лікарських засобів має бути індивідуальним і враховувати можливі побічні ефекти, протипоказання, супутні захворювання та індивідуальну непереносимість.
Вітаміни
Для здоров’я та росту волосся важливими є вітаміни А, Е, С, D, а також вітаміни групи В: тіамін (В1), рибофлавін (В2), нікотинова кислота (вітамін РР або В3), холін (В4), пантотенова кислота (В5), піридоксин (В6), біотин (В7), фолієва кислота (В9), кобаламін (В12), оротова кислота (В13), пангамова кислота (В15).
Мікроелементи
Основними мікроелементами, необхідними для здоров’я волосся, є цинк, селен, сірка, мідь, залізо та кальцій. Варто враховувати, що препарати заліза часто несумісні з деякими іншими мікроелементами. При одночасному прийомі залізо може погіршувати засвоєння кальцію, магнію та цинку.
Седативні препарати
Одним із головних факторів, що негативно впливають на стан волосся, є стрес. Гормони стресу — адреналін і кортизол — викликають спазм судин дермального сосочка, що порушує повноцінне живлення волосяного фолікула.
Зазвичай через 1–1,5 місяця після сильного нервового перенапруження починається інтенсивне випадіння волосся. Це пов’язано з тим, що під впливом гормонів стресу волосся передчасно переходить із фази активного росту у фазу спокою, яка триває приблизно 1,5–2 місяці. Саме тому випадіння часто здається раптовим. Для визначення причини варто проаналізувати події, які відбувалися у вашому житті кілька місяців тому.
Особливо чутливо волосся реагує на хронічний стрес, до якого людина нерідко звикає та перестає його помічати. Водночас волосся є своєрідним індикатором внутрішнього стану організму і може сигналізувати про порушення випадінням, ламкістю та посіченням.
У практиці трихолога для нормалізації емоційного стану можуть застосовуватися седативні препарати, фітотерапія (чаї з м’яти, меліси, ромашки), а також методи релаксації: аутотренінг, йога та медитація.
Пробіотики
Нерідко через 1–2 місяці після курсу антибіотикотерапії спостерігається посилене випадіння волосся. Подібна ситуація може виникати і після відміни оральних контрацептивів.
У комплексному лікуванні важливе місце займають пробіотики, які сприяють відновленню здорової мікрофлори кишечника. Це створює умови для повноцінного засвоєння вітамінів, мінералів та інших поживних речовин, необхідних для росту волосся.
Також у певних випадках трихолог може призначати антигістамінні препарати, які допомагають зменшити свербіж, запалення та інші прояви алергічних реакцій.
У тяжких клінічних випадках, за наявності відповідних показань, може розглядатися застосування гормональної терапії.
Міноксидил
У міжнародних протоколах лікування андрогенетичної алопеції одним із препаратів першої лінії є міноксидил. Спочатку його застосовували для лікування артеріальної гіпертензії як судинорозширювальний засіб. Згодом було помічено посилення росту волосся у пацієнтів, які приймали міноксидил. У 1980 році в США препарат уперше почали використовувати для боротьби з облисінням. За роки застосування міноксидил зарекомендував себе в трихології як ефективний і безпечний засіб для стимуляції росту волосся.
Механізм дії міноксидилу до кінця не вивчений. Вважається, що його судинорозширювальний ефект покращує кровопостачання волосяних фолікулів, забезпечуючи їх киснем і поживними речовинами. Крім того, міноксидил стимулює клітинну проліферацію та уповільнює процеси мініатюризації фолікулів, характерні для андрогенетичної алопеції.
Під впливом препарату фолікули, які продукували ослаблене, тонке та пушкове волосся, поступово починають формувати більш міцне термінальне волосся. Також міноксидил подовжує фазу анагену — фазу активного росту волосся, що дозволяє досягати більшої довжини волосся та покращувати його густоту.
Препарат сприяє переходу волосяних фолікулів із фази випадіння у фазу активного росту, завдяки чому зменшується інтенсивність випадіння волосся та підвищується його щільність. Однак міноксидил не впливає на основну причину розвитку андрогенетичної алопеції. Він не блокує фермент 5-альфа-редуктазу і не знижує рівень дигідротестостерону (ДГТ), який є одним із ключових факторів мініатюризації волосяних фолікулів. Його дія спрямована безпосередньо на стимуляцію роботи волосяного фолікула.
Позитивний ефект від терапії зберігається лише за умови регулярного використання препарату. Спостереження показують, що після припинення застосування міноксидилу випадіння волосся може відновитися через 1–3 місяці. Саме тому при андрогенетичній алопеції препарат часто рекомендують для тривалого або постійного використання під контролем лікаря.
Перші результати лікування зазвичай стають помітними через 3–4 місяці регулярного застосування, тоді як максимальний ефект досягається приблизно через рік. Після досягнення бажаного результату лікар може рекомендувати підтримувальний режим використання препарату.
Під час курсу лікування міноксидил наносять на проблемні ділянки шкіри голови двічі на день — вранці та ввечері. Засіб слід наносити на чисту та суху шкіру легкими масажними рухами. Добова доза зазвичай становить 2 мл препарату — по 1 мл на кожне нанесення.
Препарати міноксидилу випускаються у формі лосьйонів, спреїв та пінок. Для точного дозування необхідно дотримуватися рекомендацій виробника, зазначених в інструкції до конкретного препарату. Після нанесення слід ретельно вимити руки з милом. Протягом щонайменше 4 годин після процедури не рекомендується мити голову або використовувати інші засоби догляду за волоссям.
Важливо для власників домашніх тварин! Міноксидил є токсичним для котів навіть при незначному контакті. Це пов’язано з особливостями їхнього метаболізму та відсутністю ферментів, необхідних для безпечного виведення препарату з організму. Тому слід уникати будь-якого контакту тварини з препаратом або обробленими ділянками шкіри.
Залежно від концентрації діючої речовини, препарати міноксидилу можуть містити 2%, 5%, 10%, 12,5% або 15% міноксидилу.
Крім міноксидилу, до складу препаратів можуть входити й інші активні компоненти, які підсилюють його дію та сприяють покращенню стану волосся і шкіри голови:
- Кофеїн — покращує мікроциркуляцію крові в шкірі голови, посилює кровопостачання волосяних фолікулів і стимулює ріст волосся.
- Біотин (вітамін В7) — бере участь у процесах формування кератину та сприяє зміцненню й росту волосся.
- Азелаїнова кислота — може підсилювати дію міноксидилу та сприяти зменшенню випадіння волосся.
- Ретинол (вітамін А) — сприяє очищенню шкіри голови, нормалізує роботу сальних залоз і покращує проникнення активних компонентів препарату.
- Со Пальмето (Saw Palmetto) — рослинний компонент, який вважається природним інгібітором 5-альфа-редуктази та може зменшувати вплив дигідротестостерону на волосяні фолікули.
- Екстракт кропиви — натуральний компонент, що має заспокійливі властивості, підтримує здоровий стан шкіри голови та допомагає зменшити прояви лупи.
Клінічні спостереження свідчать, що ефективність терапії міноксидилом може бути більш вираженою у жінок, ніж у чоловіків. Зазвичай фахівці рекомендують розпочинати лікування препаратами з концентрацією 2% міноксидилу для жінок та 5% міноксидилу для чоловіків. Подальший вибір концентрації та схеми застосування визначається лікарем індивідуально з урахуванням діагнозу, ступеня випадіння волосся та переносимості препарату.
Показання до застосування міноксидилу
Міноксидил може бути рекомендований у таких випадках:
- андрогенетична алопеція будь-якого типу;
- випадіння волосся на початкових стадіях;
- наявність тонкого, ослабленого та стоншеного волосся.
У яких випадках ефективність препарату може бути обмеженою
Міноксидил може не забезпечити очікуваного результату, якщо випадіння волосся пов’язане з:
- прийомом сильнодіючих лікарських препаратів;
- постійним носінням тугих зачісок, що спричиняють механічне пошкодження волосся;
- порушеннями обміну речовин та іншими внутрішніми захворюваннями, які потребують окремої корекції.
Протипоказання
Застосування міноксидилу не рекомендується:
- під час вагітності;
- у період грудного вигодовування;
- особам віком до 18 років;
- за наявності індивідуальної підвищеної чутливості до компонентів препарату.
Тимчасове посилення випадіння волосся на початку лікування
Через 4–6 тижнів після початку терапії може спостерігатися тимчасове посилення випадіння волосся. Це нормальна реакція, яка не потребує припинення лікування та зазвичай проходить самостійно.
Таке явище пов’язане з тим, що під впливом міноксидилу волосся, яке перебуває у фазі телогену (фазі спокою), швидше завершує свій життєвий цикл і випадає. У результаті волосяні фолікули раніше переходять до нової фази активного росту. Таким чином, тимчасове посилення випадіння волосся є ознакою перебудови циклу росту волосся та підготовки до появи нового, більш міцного волосся.
Місцевий міноксидил зазвичай добре переноситься пацієнтами. Проте існує ризик виникнення деяких побічних ефектів:
- Сухість шкіри, лущення, почервоніння, подразнення та свербіж у зоні нанесення препарату. Такі симптоми найчастіше спричиняє не сам міноксидил, а допоміжні компоненти, що входять до складу лосьйону (спирт, пропіленгліколь). Уникнути цих проявів можна, наприклад, замінивши лосьйон на піну з міноксидилом, до складу якої пропіленгліколь не входить.
- Гіпертрихоз обличчя та тулуба. Підвищене оволосіння характеризується появою тонкого пушкового волосся, яке після припинення застосування міноксидилу самостійно випадає.
- Іноді може спостерігатися незначний набряк обличчя, який зазвичай минає самостійно.
- Оскільки при внутрішньому застосуванні міноксидил знижує артеріальний тиск, при місцевому використанні також можливі незначні прояви цього ефекту. Зокрема, можуть виникати запаморочення, непритомні стани, порушення серцевого ритму та тахікардія.
